Збуж
| село Збуж | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Рівненська область | ||||
| Район | Рівненський район | ||||
| Тер. громада | Костопільська міська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA56060350090014017 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1545 рік | ||||
| Населення | 414[1] | ||||
| Площа | 1,33 км² | ||||
| Густота населення | 311,28[1] осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 35022[1] | ||||
| Телефонний код | +380 3657[1] | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°59′06″ пн. ш. 26°18′47″ сх. д.H G O | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
169[джерело?] м | ||||
| Водойми | річка Горинь; чотири ставки. | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 35068, Рівненська обл., Костопільський р-н, с. Яполоть[1] | ||||
| Карта | |||||
  Збуж | |||||
 Збуж | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Збуж — село в складі Костопільської міської громади , у Рівненському районі Рівненської області, в Україні. Населення становить 414 осіб[1].
Село розташоване на лівому березі річки Горинь.
Символи затверджені 28 листопада 2024 року рішенням Костопільської міської ради. Автори – А. Гречило та Ю. Терлецький.
У щиті, розтятому на червоне і чорне поля, срібна голова тура із золотими рогами і червоними очима, між рогами - срібний розширений хрест; у срібній главі 3 червоні квадрати.
Срібна (на прапорі - біла) смуга означає поклади крейди, а три червоні квадрати - торфу. Голова тура відображає урочище Турія біля села. Розширений хрест свідчить про релігійність місцевих мешканців і приналежність Збужа до Рівненщини. Червоно-чорні барви символізують традиції боротьби за волю і незалежність. Щит увінчано золотою сільською короною з колосків, що вказує на статус села.
Квадратне полотнище, з верхнього краю йде біла смуга завширшки в 1/5 сторони прапора, на якій три червоні квадрати; у нижній частині, розділеній вертикально на два рівновеликі поля - червоне (від древка) і чорне, сіра голова тура з жовтими рогами та червоними очима, між рогами - білий розширений хрест.
За переписом населення 2001 року в селі мешкали 404 особи[2].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,52 % |
| російська | 0,48 % |
 | Цей розділ не містить посилань на джерела. (лютий 2020) |
Село Збуж під назвою Збуга, як власність дворянина Петра Турчиновича згадується в акті від 1545 року, у списку Луцького замку в числі городень якого згадується і городня пана Турчиновича із «Сбуга». Народні перекази стверджують, що люди, які жили за Бугом, рятуючись від татар і турків, тікали на схід. Одна група таких втікачів облюбували місце, оселилася на підвищеному лівому березі річки Горинь. Від переселення із-за Буга поселення назвали Збуж. В селі є дерев'яна церква, орієнтований час будівництва якої початок XVIII століття.
У 1906 році село Стидинської волості Рівненського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 51 верст, від волості 12. Дворів 72, мешканців 505[4].
- ↑ а б в г д е Облікова картка с. Збуж. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 27 січня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 27 січня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 27 січня 2019.
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 27 лютого 2020.
- Облікова картка с. Збуж. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 27 січня 2019.
| Міста | |
|---|---|
| Села | Базальтове • Берестовець • Бичаль • Борщівка • Брюшків • Велика Любаша • Великий Мидськ • Великий Стидин • Вигін • Волиця • Ганнівка • Глажева • Головин • Гута • Данчиміст • Деражне • Дюксин • Жалин • Жильжа • Збуж • Звіздівка • Злазне • Золотолин • Іваничі • Кам'яна Гора • Комарівка • Корчин • Корчів'я • Космачів • Ледне • Лісопіль • Майдан • Мала Любаша • Малий Мидськ • Малий Стидин • Мар'янівка • Маща • Мирне • Моквин • Моквинські Хутори • Новий Берестовець • Олександрівка • Осова • Пеньків • Перелисянка • Перетоки • Підлужне • Пісків • Постійне • Рокитне • Рудня • Садки • Соломка • Ставок • Суськ • Тихе • Тростянець • Трубиці • Чудви • Яполоть • Яснобір |
| Примітка: | ¹) 17 липня 2020 року колишній Білгород-Дністровський район було ліквідовано в результаті адміністративно-територіальної реформи, а більшість його населених пунктів увійшли до складу новоутвореного Рівненського району |
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |